можливо, мої дві зірочки (з п’яти) — занижена оцінка, але зважте, що я не є ані літературним критиком, ані істориком літератури й мистецтва, тож оцінюю (практично) усе прочитане швидше за розважальним потенціалом, ніж за суто історичною цінністю. "flatland" не є ані філософською монографією, ані підручником з начал геометрії — це авторська фантазія, те, що ми нині називаємо фантастикою. і для того, аби якось котуватися в цім жанрі, книжці бракує найперше сюжету. через це її навіть складно назвати повістю: події якось розвиваються лише в останній чверті твору, а їх хронологія охоплює аж один день (плюс умовно кілька місяців, описаних буквально одним реченням). сама ідея змалювати світ геометричних фігур була свіжа для свого часу, мабуть — але ж із неї не виросло власне оповідки? p.s. для порівняння пропоную почитати «яйце дракона» роберта форварда (en.wikipedia.org/wiki/Dragon%27s_Egg).